Біопсія легень — це ключовий метод у діагностиці злоякісних пухлин дихальної системи. Навіть найбільш сучасна комп’ютерна томографія з контрастуванням або ПЕТ-КТ здатні лише запідозрити онкопроцес, але остаточний висновок про наявність та тип раку легень робить патоморфолог за результатами біопсії. Жодна візуалізаційна процедура не дає настільки достовірного підтвердження діагнозу, як морфологічний аналіз тканин.
Біопсія легень є критично необхідною, адже без її результатів неможливо визначити гістологічний тип пухлини, що є основою для вибору адекватного лікування.
Коли та кому призначають біопсію?
Виконання біопсії рекомендується, коли виявлено підозріле вогнище у легенях — особливо за наявності таких ознак:
- вузол або інфільтрат, що зростає у розмірах;
- поява патологічних змін у регіонарних лімфовузлах;
- атипова структура утворення на КТ чи МРТ;
- симптоми, характерні для місцево-поширеного процесу (кровохаркання, постійний кашель, задишка без очевидних причин).
Ці симптоми та ознаки є тривожним сигналом, що потребує негайної уваги. Біопсія дозволяє встановити точний діагноз і відрізнити злоякісні утворення від доброякісних, таких як туберкулома, гранульома чи абсцес.
Методи біопсії легень
Сучасна клінічна практика передбачає кілька основних методів біопсії легень, вибір яких залежить від розташування пухлини та загального стану пацієнта:
- Трансторакальна аспіраційна або трепан-біопсія: виконується через грудну стінку під контролем КТ або УЗД. Найчастіше застосовується для забору матеріалу з периферичних утворень, які розташовані ближче до стінки грудної клітки. Цей метод є мінімально інвазивним, але потребує високої точності.
- Бронхоскопічна біопсія: здійснюється під час фібробронхоскопії, що дає змогу оцінити стан слизової бронхів та взяти зразок пухлини, розташованої в центральних відділах легень. Цей метод дозволяє безпосередньо візуалізувати утворення.
- Відеоторакоскопічна (VATS) або відкрита хірургічна біопсія: використовується у складних випадках, коли малоінвазивні методики не дали достатнього матеріалу або утворення розташоване у важкодоступній ділянці. VATS — це малоінвазивна операція, що дозволяє взяти зразок тканини з мінімальним травматизмом.
- Ендоскопічна ультразвукова біопсія (EBUS-TBNA): інноваційний метод, що дозволяє отримати зразки з лімфатичних вузлів середостіння та центральних утворень легенів за допомогою ендоскопічного ультразвукового апарату. Цей метод є надзвичайно точним і дозволяє уникнути відкритого втручання.
Що визначає морфологічний аналіз?
Після забору зразків тканини вони фіксуються, нарізаються на тонкі зрізи, фарбуються та вивчаються під мікроскопом. Морфологічний аналіз дозволяє визначити, чи є клітини злоякісними, та встановити гістологічний тип пухлини. Найчастіше це немелкоклітинний рак (аденокарцинома, плоскоклітинний, великоклітинний) або дрібноклітинний рак.
Також патоморфолог описує ступінь диференціації пухлини, наявність інвазії судин чи лімфатичних просторів, що має важливе прогностичне значення. Завдяки цим даним, лікарі можуть класифікувати пухлину і визначити її агресивність.
Класифікація раку легень за біопсією
|
Тип раку |
Опис |
Особливості |
|
Недрібноклітинний (НДКРЛ) |
Найпоширеніший тип, 85-90% випадків. |
Має кілька підтипів: аденокарцинома, плоскоклітинний, великоклітинний. Добре піддається хірургічному лікуванню на ранніх стадіях. |
|
Дрібноклітинний (ДКРЛ) |
Агресивний тип, 10-15% випадків. |
Швидко росте і рано дає метастази. Лікування переважно системне (хіміо- та променева терапія). |
|
Рідкісні форми |
Карциноїдні пухлини, саркоми, мезотеліоми та ін. |
Діагностуються рідко, потребують специфічного підходу до лікування. |
Як ви вважаєте, що найважливіше для пацієнта в момент отримання результатів біопсії: швидкість діагностики, її точність чи емпатійна підтримка лікаря?
Подумайте про це, адже кожна з цих складових є критичною для успішного лікування.
Роль молекулярно-генетичного аналізу
Окрім базового фарбування, сучасні онкоцентри обов’язково проводять імуногістохімічні дослідження та молекулярно-генетичний аналіз зразків тканини. Це допомагає виявити генетичні мутації (EGFR, ALK, ROS1, KRAS тощо) та біомаркери, які визначають чутливість пухлини до таргетних та імуноонкологічних препаратів. Таким чином, біопсія є не лише підтвердженням діагнозу, а й першим кроком до індивідуалізованого лікування.
Ризики та цінність процедури
Ризики втручання залежать від обраної методики: трансторакальна біопсія може призвести до пневмотораксу (накопичення повітря в плевральній порожнині), бронхоскопічна — до незначної кровотечі. Однак при дотриманні сучасних протоколів профілактики та моніторингу ускладнення трапляються відносно рідко, а вигода від отримання точного діагнозу переважає потенційні ризики.
Експерти наголошують: будь-яке призначення специфічної терапії раку легень без результатів біопсії неприпустиме. Лише морфологічне підтвердження гарантує правильність діагнозу та обґрунтованість лікування.
За словами за словами торакального хірурга медичного центру Спіженка:
«Біопсія легень — це не формальність, а життєво важливий процес, який визначає подальший шлях пацієнта. Без неї лікар лікує не пухлину, а лише зображення на томограмі».
Як біопсія легень допомагає підтвердити рак? Висновок
Біопсія легень — це обов’язковий, науково обґрунтований етап діагностики. Вона дає змогу не лише підтвердити злоякісний процес, але й обрати оптимальну персоналізовану терапію. Вона підвищує ефективність лікування і напряму впливає на прогноз життя пацієнта, даючи лікарям і пацієнтам точну інформацію для боротьби з хворобою. Це критично важливий крок, який змінює невизначеність на чіткий план дій.
